На клітинному рівні

Квартира невелика – всього 100 квадратних метрів. Тим не менш, тут вмістилося все необхідне: світло, повітря, грамотно вибудуваний простір і навіть камін на мармуровій підлозі вітальні – теж присутній.

Стиль досить суворий – нічого зайвого. Потрібно було придумати якийсь декораторський хід, який пом'якшив би загальну картину. І він знайшовся – клітина і ще раз клітина. Цей простенький, але чарівний мотив розійшовся по всій квартирі: він використовується в оббивці меблів, малюнку художника (вітальня), в оздобленні стін (ванна) – в різних варіантах і модифікаціях. Вийшло мило