назад до блогу
Фотогенічність

Фотогенічність

Які параметри, на ваш погляд, повинні бути присутніми в проекті, щоб він потрапив в категорію фотогенічних?

По-перше, інтер'єр має бути продуманий до дрібниць. По-друге, необхідним є відповідний стиль зйомки. І, по-третє, хороший фотограф. Реалізований об'єкт повинен відповідати всім вимогам, які ставлять перед собою і замовник, і дизайнер. На результат працюють всі учасники процесу: і клієнт, і дизайнер, і стиліст зйомки, і фотограф. Тільки в такому випадку ви гарантовано отримаєте очікуваний результат. А якщо об'єкт не вдався – хіба він може бути фотогенічним?

Однак буває так, що проект гарний, але на фото виглядає відверто невдало.

Таке можливо, якщо фотограф знімав без дизайнера і, швидше за все, неправильно відчув об'єкт. Адже, це завжди командна робота.

Що, на вашу думку, досвідчений дизайнер бачить за картинкою?

Дизайнер оцінює роботу з професійної точки зору і завжди помічає всі достоїнства та недоліки. Я бачу або відмінну стилістичну роботу, продумане колористичне рішення, грамотний підбір фактур, цілісність об'єкта та його функціональність. Або – недоробки або відверті помилки через порушення правил композиції та законів ергономіки. Якщо робота слабка, це неможливо «приховати» у кадрі.

Чи можуть фото ввести в оману?

Мене – ні. Але всі люди різні. Недосвідченy людини, звичайно, можна обдурити красивою картинкою. Якщо вона обирає дизайнера і вважає себе людиною мислячою, вона подивиться не одну роботу, а декілька, поспілкується з дизайнером особисто і тільки після цього зробить свій вибір.

Чи думаєте ви в процесі проектування, як той чи інший фрагмент інтер'єру буде виглядати в кадрі?

Так, я завжди дуже ретельно продумую сценарій майбутньої зйомки та її стилістику. Заздалегідь знаю, де ми поставимо камеру і який зробимо ракурс в тому чи іншому приміщенні. Іноді буває так, що й фотограф підказує відмінний кадр, який я міг не помітити. Ми завжди обмінюємося думками. Це відповідальний момент, адже фото зберігають пам'ять про весь процес, який тривав не один день. У житті простір може огортати тебе комфортом, а в кадрі це не відчувається. Щоб передати ці емоції, потрібно трішки попрацювати і з декором, і з ракурсами, і зі світлом. Я дуже довго продумую кадри, передивляюся їх і, якщо я незадоволений, ми перезнімаємо. Навіть якщо я присутній на зйомці, можу переборщити у підборі декору або навпаки. Кадр повинен бути гармонійним, глядачі прагнуть отримати від нього задоволення.

Свої інтер'єри ви знімаєте найчастіше з вечірнім освітленням. Чим зумовлена ​​така концепція, вам не вистачає в просторі драми?

Мені, скоріше, не вистачає часу, щоб повноцінно відзняти об'ект в день, і зйомка часто затягується. Як правило, ми не можемо дозволити собі таку ​​розкіш, як два або три знімальні дні. Адже це завжди незручності для господарів, особливо, якщо вони там вже проживать. Доводиться поєднувати денне та вечірнє освітлення. Хоча особисто я віддаю перевагу денному.

Що думають про цей процес самі замовники?

Вони реагують абсолютно по-різному. Одні не люблять процес зйомки, інші байдужі, а треті чекають фотосесію і активно в ній беруть участь – для них це певний азарт і елемент гри. Але потрібно розуміти, що у замовника завжди залишається об'єкт, тому фотографії для них не мають такого значення, як для дизайнера інтер'єрів. У мене ж після завершення роботи залишаються лише фото. Це результат моєї роботи, моє портфоліо, яке дозволяє не тільки розповісти про себе, а й простежити динаміку власного розвитку. Це, своєрідна, документація моєї роботи.

Французький трендсеттер Вінсент Грегуар говорить, що інтер'єр перетворюється в театральну сцену, певний фон для селфі.

Дивлячись які цілі ставить перед собою та перед дизайнером замовник. Або він будує інтер'єр, в якому йому буде комфортно жити. Або він просто хоче задовольнити власні амбіції, підкреслити свій статус, комусь щось довести і виглядати відповідно до загальноприйнятих канонів. Раніше інтер'єр був таким собі театром для гостей, а сьогодні до нього додалися читачі та підписники соцмереж. Чому у людини виникає потреба виставити своє життя напоказ тисячам часто малознайомих людей, це, швидше за все, питання не до дизайнерів.

Кадр повинен бути гармонійним, глядачі хочуть отримати від нього задоволення.

Від потоку візуального контенту сьогодні нікуди не дітися. Наскільки його вплив позначається на вашій роботі, і в чому саме він проявляється?

Обсяг інформації і справді збільшився в багато разів. Вона стала більш доступною і долітає до нас за лічені секунди з усіх куточків планети. Від неї не можна сховатися і візуальний контент не зникає безслідно. Хто б що не говорив, побачене відкладається в підсвідомості, а в процесі проявляється в твоїх власних роботах. Звичайно, інформація трансформується, але ти завжди знаєш, що саме слугувало тригером. 

Чи не заважає такий об'ємний потік контенту?

Ні. Просто потрібно вміти з ним працювати, відсівати зайве та непотрібне. Я завжди звертаю увагу тільки на те, що цікавить особисто мене. Вивуджую ту інформацію, в якій відчуваю потребу на даний момент.

Кілька років тому ви почали додавати соковиті відтінки у ваші інтер'єри. Так вийшло, що ви взагалі-то були готові до того, що обсяг візуального контенту збільшиться і потрібно гідно конкурувати. Це інтуїція?

Це не було пов'язано з інтуїцією. Звернути увагу на колір мене змусило бажання набути нові знання, які зроблять мої роботи більш різноманітними та цікавими, допоможуть перейти на новий рівень. Це була моя внутрішня потреба, і я почав експериментувати з кольором точно не для того, щоб постити красиві фото в «Інстаграмі». Мені просто було цікаво. Сьогодні все змінилося: мені хочеться робити чорно-білі інтер'єри і на якийсь час відмовитися від кольору.

Такі проекти теж будуть фотогенічними.

Так, абсолютно.

Раніше інтер'єр був таким собі театром для гостей, а сьогодні до них додалися читачі і підписники соцмереж.

Від чого відштовхуєтеся, працюючи над візуальною концепцією?

Вислуховую всі побажання замовника. Коли приходимо на об'єкт, вибудовується концепція, все збирається в єдину картинку. Без спілкування з клієнтом, я не знав би, що робити. Точніше, я розумів би, що можна в цьому просторі зробити для себе, але це завжди два різних інтер'єра. Це комплексне завдання: ви разом вибираєте продукти, і вам потрібно з них приготувати гідну страву.

Чи важлива для вас прив'язка до місця прописки проекту?

Для мене важливо, наскільки наші з замовником погляди співпадають. А ось місце в даному випадку – не ключовий фактор. Перебуваючи на різних континентах, люди можуть мати схожі уявлення. Мені не доводилося працювати в інших країнах, та я й не сильно прагнув до цього. Коли є робота в Україні і ти можеш тут реалізувати все задумане, що не ставиш собі питання про замовлення в іншій країні або країнах. Для мене неважливо де, важливо як. Що в підсумку вийшло? Якщо краще, ніж у Великобританії, прекрасно – це для мене має більше значення, ніж зробити не найвдаліший проект, але зате в якійсь іншій країні. Я не на слух сприймаю успіх, я його аналізую візуально. Проект повинен бути фотогенічним. А яка його прописка, для мене не грає великої ролі.

Чи стежите ви за роботами своїх колег?

Стежу, але в першу чергу звертаю увагу не на ім'я, а на гідний продукт. Вся справа в тому, що воно сьогодні не працює, працює картинка. Розумієте, сьогодні популярність не має такого значення як раніше. Хто в топі переглядів – той і лідер. Якщо відносно недавно визнання дозволяло отримувати всі лаври незалежно від того, слабкіше або краще нова робота, сьогодні все не так. Зробив трохи гірше – і інфополе тебе проковтнуло.

Але, тим не менш, можна сказати, що публікації формують фотогенічний або не дуже портрет самого автора?

Це правда. Коли замовники вибирають дизайнера, вони шукають статті, перечитують всі інтерв'ю. Вони проробляють величезну роботу, щоб розібратися, це їхній дизайнер інтер'єру або краще пошукати іншого. І тут, звичайно, фотогенічність проектів відіграє велику роль. Всім потрібна краса і нікого не цікавить, з яких причин проект не вдався. Результат або є, або його немає. І, звичайно, це впливає на образ автора інтер'єру. Я завжди показую свої роботи, для мене важливі відгуки та коментарі.

А якщо вони негативні?

Таке рідко трапляється. Якщо людина щось не зрозуміла, я не сприймаю це особисто. Коли коментар не співзвучний з моєю думкою, це ніяк не вплине на мою власну оцінку. Коментар може мене зачепити лише в тому випадку, коли я знаю про недолік, він дуже помітний з боку і про нього говорять. Але будь-яке обговорення проекту – це хороша можливість підвищити свій рівень.

Якщо дизайнер женеться за красивою картинкою, функціональність в його роботах відходить на другий план?

Коли над проектом працюють професіонали, функціональність присутня за замовчуванням. Якщо вона відсутня, це обов'язково буде помітно. Дизайнери й архітектори побачать недолік відразу і зможуть пояснити, чому так вийшло, а не професіонали відчують на рівні інтуїції. Свідомо чи несвідомо це буде зчитуватися.

Новинна стрічка говорить про те, що кожен день з'являються нові предмети. Чи можна в такому потоці створити простір поза модою? Те, про що мріяли модерністи минулого століття.

Можна. Але все знову ж таки залежить від поставленого завдання. Певний відсоток людей налаштований саме на такий стиль проектування. Однак є й ті, хто тоне в нескінченному потоці інформації, не може знайти себе і визначитися, що саме їм подобається. А чим менше людина знає про себе, тим більше в її житті суєти й тривожності. З такими замовниками досить складно працювати, вони не можуть сформулювати своїх побажань. Вони прагнуть щось комусь довести, бути на поверхні в стрічках «Інстаграма» і «Фейсбук», але це не приносить ніякого задоволення. Вони губляться між своїм баченням і тим, що хочуть розповісти про себе іншим. Новинна стрічка нав'язує людині її образ, щоб бути в топі.

Давайте спробуємо спрогнозувати, що ж відбуватиметься далі?

Я не можу говорити про глобальні тренди, але можу розповісти про своє бачення. Мені зараз цікаво повернутися в чорно-білі та бежеві інтер'єри. У мене накопичилася певна втома від кольору, і фарби хочеться трохи приглушити. Хочеться отримати задоволення від форми або поєднання нейтральних відтінків. Вибудовувати інтер'єри за рахунок світла, а не кольору, наприклад. Але це те, про що мрію особисто я. Якщо ж ми говоримо про приватний інтер'єр, там буде так, як бачить замовник. А фотогенічність нікуди не дінеться. Вона буде актуальна завжди і в будь-якому стилі. Важливо, наскільки якісно він зроблений і наскільки гармонійним є простір.

scroll to top
Поверніть пристрій